Євгенія Канчура

Може, воно й на краще, коли не знаєш, що востаннє робиш щось значуще: ось мама востаннє зустрічає мене біля воріт школи, її рука так заспокійливо тримає мою маленьку долоньку; ось тато востаннє згадує про мій день народження.

А знаєте, що останнє сказав

Зрештою, нагадав я собі, звідки мені знати, що саме мої погляди — правильні? Хто я такий, щоб казати, що їхнє життя змарноване? А може, то моє життя, тихе життя дослідника, зануреного у книги, закритого від усього світу, може, саме воно — змарноване?

На пенсію треба йти, коли ще можеш насолоджуватися життям. Ось моє гасло.

Зло — це не щось таке надлюдське, це те, що нижче за людське. Злочинець прагне бути важливим, але йому ніколи таким не стати, бо він назавжди залишиться меншим за людину.

холодильника, — навіть так

й ти лише згодом зрозумієш, що саме сталося. Ти несеш на руках своє маля, а потім усвідомлюєш, що той раз був останнім: його вже не так і легко підняти. Або одночасно з незнайомцем закочуєш очі із чогось кумедного, і він стає твоїм найкращим другом до скону. Або берешся за випадковий літній підробіток — і залишаєшся на цій роботі ще на двадцять років. Такі ось

Більшість подій, що назавжди перевертають твоє життя, трапляються зненацька — буває, вони промайнуть повз тебе непоміченими й ти лише згодом зрозумієш, що саме сталося. Ти несеш на руках своє маля, а потім усвідомлюєш, що той раз був останнім: його вже не так і легко підняти. Або одночасно з незнайомцем закочуєш очі із чогось кумедного, і він стає твоїм найкращим другом до скону. Або берешся за випадковий літній підробіток — і залишаєшся на цій роботі ще на двадцять років

Краще, коли ти кохав і втратив кохання своє, ніж кохання не мати ніколи, не знати, яке воно є»9. Усі цю цит

Лікар нарешті видав мені якесь снодійне, після того як мама наверещала на нього вчора у вітальні, — місячний запас якихось нових пігулок. Він не дуже хотів їх прописувати, бо, на його думку, скорботу потрібно прожити, «пройти крізь неї свідомо, щоб мати змогу вийти».

18:47 14 березня 2018 року