Н. Бхіндер

  • Марія Дорощукцитуєторік
    Можливо, тому, що кохання й психотерапія — це абсолютно несумісні речі.
  • katherinnodцитуєторік
    невивчене життя не варте того, щоб бути прожитим.
  • katherinnodцитуєторік
    марнувала наш дорогоцінний час, витрачаючи його на передмови до передмов
  • katherinnodцитуєторік
    хотів задовольнити свої інтелектуальні потреби та прагнув довести справу до кінця
  • katherinnodцитуєторік
    Керуючись своєю зарозумілістю та цікавістю, я проігнорував те, що Тельма — пацієнтка з двадцятирічним стажем — була поганим кандидатом для психотерапії, і я допустив прояву її болісних внутрішніх конфліктів, що не дуже схоже було на мій успіх як лікаря. Я позбавив її захисних реакцій і не збудував нічого на їхньому місці
  • Аня Юртинцитує2 роки тому
    Екзистенціальна психотерапія» (Нью-Йорк : Бейсік Букс, 1980).
  • Аня Юртинцитує2 роки тому
    Вона це знала, я це знав, і вона знала, що я знав
  • Аня Юртинцитує2 роки тому
    Справді, здатність миритися з невпевненістю є перед­умовою для нашої професії. Хоча побутує думка, що психотерапевти систематично та вміло скеровують своїх пацієнтів і ведуть їх через добре сплановані етапи терапії до поставленої мети, насправді таке трапляється вкрай рідко. Ці історії є свідченням того, що терапевти часто виявляють нерішучість, імпровізують та наосліп шукають правильний напрямок. Існує велика спокуса домогтися визначеності, вдавшись до методик ідеологічної школи чи визнаної терапевтичної системи, однак тут криється підступ: такі переконання можуть зашкодити випадковим зустрічам, які вкрай необхідні для ефективної терапії.
    Таке спонтанне побачення — це осердя психотерапії, хвилююча зустріч двох людей, де один (зазвичай, але не завжди, це пацієнт) має більше проблем, ніж інший. Психотерапевти виконують подвійну роль: вони мають і спостерігати за пацієнтами, і брати участь в їхньому житті. Як спостерігач, лікар має бути достатньо об’єктивним, щоб забезпечити необхідне елементарне наставництво своєму пацієнтові. Як учасник, він стає частиною життя пацієнта, а інколи перебуває під впливом чи навіть сам змінюється після такої зустрічі
  • Аня Юртинцитує2 роки тому
    «І тому, — як писав Джон Донн9, — ніколи не намагайся дізнатися, по кому подзвін, бо він по тобі»
  • bonjourrцитуєторік
    страх перед смертю завжди більший у того, хто відчуває, що не живе повним життям
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз