bookmate game

Олена Печорна

  • Vio Lettaцитує9 місяців тому
    Від долі біжать по колу
  • Miledi ketiцитує10 місяців тому
    «Людині дано не більше й не менше того, що вона здатна витримати, щоб прожити.
  • Natalia Zhiliakцитує2 роки тому
    Напевно, тільки ті, хто зміг знайти «своє місце», і живуть по-справжньому, а не пишуть чернетку з чийогось життя.
  • Natalia Zhiliakцитує2 роки тому
    Людина часом нагадує звичайну ляльку, яку хтось підвісив на невидимих нитках, щоб можна було смикати в потрібний бік, угору, вниз, і люди смикаються з упевненістю, що роблять це самі.
  • Natalia Zhiliakцитує2 роки тому
    Якщо ненависть руйнує, то від нас не залишилося нічого.
  • uuse131цитує3 місяці тому
    Небо не втримає раю, якщо там опинюся я
  • uuse131цитує3 місяці тому
    Кожен із нас носить у собі свого демона, мій батько свого не мав, бо давно став ним
  • uuse131цитує3 місяці тому
    Мені ніхто не розповідав про рай і пекло, однак коли я дізналася про їх існування, то зрозуміла, що жила саме в останньому, де вціліти можна було, лише сховавшись, адже наш демон самостверджувався за рахунок найслабшого з тих, хто опинявся поруч, а поруч були ми.
  • uuse131цитує3 місяці тому
    Я кивала головою в знак згоди й ніяк не могла відірвати очі від її синця. Їх я звикла бачити на матері, її друзях, у себе. Та невже синці бувають у святих?
  • uuse131цитує3 місяці тому
    Виявляється, керувати спогадами з відстані теперішнього неможливо, цими спогадами — точно, занадто багато болю. Непережитого болю, загнаного кудись настільки глибоко в себе, що одразу й не знайдеш.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз