Віктор Гюґо

Вигуки, регіт, тупіт тисяч ніг зливалися в страшенний гамір. Час від часу гамір і крик дужчали, течія, що несла весь натовп до великих сходів, раптом повертала назад, скаламучувалась, вирувала.

Досі ще стояв би старий Палац разом із своїм старим залом, і я міг би сказати читачеві: "Підіть подивіться на нього"; і таким чином ми були б звільнені: я — від опису цього залу, читач — від читання цього опису. Це доводить справедливість нової істини: наслідки великих подій — незліченні.

Одноокий значно більший каліка, ніж сліпий. Бо одноокий бачить, чого він позбавлений.