Дотепер нам не спадало на думку дивуватися цій амнезії; а тим часом для цього існують певні підстави. Тому-то нам розповідають, що в ці роки, про які ми пізніше нічого не зберегли в пам’яті, крім кількох незрозумілих уривків спогадів, ми жваво реагували на враження, вміли по-людськи висловлювати горе і радість, проявляти любов, ревнощі та інші пристрасті, які нас сильно тоді хвилювали, що ми навіть висловлювали погляди, звертали на себе увагу дорослих, як доказ нашого розуміння і здатності до судження, що пробуджувалась.