bookmate game

Юрій Винничук

Цитати

b2833829646цитує2 роки тому
Замолоду ми всі є ніким‚ навіть найбільші генії‚ чиї кар’єра і визнання попереду‚ приходять у цей світ не надто пристосованими до життя
Angelina Darkцитує6 місяців тому
— Йой, слухайте, що я нині мала! Той дурний капітан, що в мене поселився, нині погрожував мені револьвером за саботаж. Я кажу: шо ся стрєсло? А він веде мене до кльозету, смикає за ланцюжок і верещить, жи вода не спливає без перерви, так що він ніколи не може встигнути помити голову.

— Та то ти не перша, хто вповідає, жи вони унітаз мають за вмивальник, ба навіть воду з нього п'ють і ще нарікають, що він надто низько.
Angelina Darkцитує6 місяців тому
У сусідстві з нами поселилася офіцерська сім'я, і раз мене та офіцерша запросила на чай. Сидимо, щось пашталакаємо, врешті вона встає і каже, що зараз запарить ще окропу, і з чайником рушає по воду, але не на кухню. За хвилю винесла звідкись повний чайник і занесла на кухню. Це мені видалося підозрілим, і я запитала, де вона бере воду. «Да там, в комнатке». — «У вас там є кран?» — «Да с раднічка». — «Якого сраднічка!?» — отетеріла я. Тут вона заводить мене до кльозету, а там, крім білої мушлі, нічого нема.

Враження

b5714584824ділиться враженнямторік
👍Раджу

Чудова книга. Раджу.

  • недоступно
    Юрій Винничук
    Танго смерті
    • 516
    • 228
    • 18
    • 9
  • Mykola Vyshniakovділиться враженнямторік
    🔮Мудра
    👍Раджу

    Типова україномовна збірка-антологія сучасників. Тут тобі і типовий прозаїчний Жадан, і кіберпанковий Кідрук, і детективний Андрухович, і Фоззі зі своїм власним стилем (ще й оця от панночка, яка начебто українка, але жах як кічиться, що вийшла заміж за француза). Все це зведено до єдиного цілого і читається як одна суцільна історія, яка врешті-решт є доволі таки хорошою.

  • недоступно
    Ірена Карпа,Андрій Кокотюха,Володимир Рафєєнко,Максим Кідрук,Сергій Жадан,Фоззі,Юрій Винничук
    ДНК
    • 421
    • 137
    • 11
    • 27
  • Наталия Шевченкоділиться враженням2 роки тому
    💡Пізнавальна
    👍Раджу

    Коли ж я востаннє читала історичний роман..? Щойно! Так, бо "Сестри крові" це ніщо інше, як класичний сюжет про облогу одного міста. Саме Львів та його підготовка до облоги військами Богдана Хмельницького займає в романі центральне місце. Все інше - антураж, рухомі декорації для відображення тих подій. Я не історик, тому особливо задоволення від читання документальної частини не отримала, а от фентезійна мене дуже надихнула.
    Анотація обіцяла розповідь про Юліану, яка, переодягнувшись хлопцем, подорожує корсарським кораблем до Львова. Дівчині дійсно відведено велику роль в оповіді, проте мені не вистачило розвитку цього персонажа. Всі перепетії, що траплялися на її шляху, вирішувалися миттєво, та ще й на її користь. Вона у всякого знаходила допомогу і підтримку, байдуже в якому образі (хлопця чи дівчини) виступала. Також не вистачило трохи придворних інтриг, адже ж у романі фігурують і Папа, і королева Христина, і іспанський принц, і таємничий орден убивць, і ще багато чого, що додає історії українського колориту і фантасмагорії.
    Я щиро вірю, навіть, сподіваюся, що дилогія, до якої входить "Аптекар" та "Сестри крові" матиме продовження на фентезійній заквасці. Бо всі фантастичні чудасії, якими щедро приправивлений роман, приголомшують. Про них хочеться дізнатися більше. Крім того в житті Юліани ще не поставлено крапку. А як що до упирівської парочки? Тож сподіватись на продовження. Бо ж не можна отак от просто взяти, придумати класних героїв, а потім їх покинути😉

  • недоступно
    Юрій Винничук
    Сестри крові
    • 37
    • 6
    • 2
  • fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз