О.М. Любенко

Ми бачимо світ не таким, яким він є, а таким, якими є ми самі — або ж таким, яким його роб­лять наші умовності. Коли ми розтуляємо рота, щоб описати те, що бачимо, то зрештою описуємо себе, своє сприйняття, свої парадигми. Коли інші люди з нами не погоджуються, нам одразу ж здається, що з ними щось не так

Ми — це те, що ми робимо постійно.
А отже, майстерність — це не дія, а звичка

. Є в тобі щось таке ярмарково-карнавальне, хлопче.