Його Святість Далай-лама

Шлюб, навіть найвдаліший — можливо, передовсім найвдаліший, — це постійний процес озвучених і неозвучених пробачень.

Якщо ситуацію можна певним чином вирішити, навіщо впадати у розпач? А якщо її ніяк не можна владнати, яку користь вам дасть розпач?»

Він не протиставляв свою ситуацію іншим, а об’єднував їх, розширюючи свою ідентичність і розуміючи, що він і народ Тибету не самотні у своїх стражданнях. Усвідомлення цього зв’язку між нами всіма — і тибетськими буддистами, і мусульманами хуей — це народження емпатії та співчуття