Кетрін Стокетт

Я здивувалася, що світ не спинився тільки тому, що не стало мого хлопчика.

Але прислузі відомо все…

— Гіллі, може, просто збудуємо туалет на вулиці для тебе.

Коли повернулася, то потерла руки, наче просто прибрала, як зазвичай.

Вона кладе голівку мені на коліна. Знову та знову гладжу її волосся, поки вона ледь не муркоче, відчуваючи любов, яка струменить з моєї руки.

ніхто нічого не говорить, але ми якось ведемо розмову.

Він утягує весь пил за винятком декількох місць, де я пройшлася пилососом занадто сильно й грізлі трохи полисів.

Лінивіша навіть за мою сестру Доріну, яка в житті й пальцем не поворухнула, бо в неї був порок серця (пізніше ми дізналися, що насправді це просто муха залетіла в рентгенівський апарат).

Це як свербіж. Щодень я туди тягнуся, а почухати неспроможна. І щодня свербить усе дужче.

Я ненавиджу дурних жінок!