Мерилін Ялом

«Колиска вигойдується над прірвою, і здоровий глузд каже нам, що наше існування — це лише короткий проблиск світла між двома вічностями темряви».

Що повніше ти живеш своїм життям, то менш трагічна твоя смерть — ця концепція видається мені справед­ливою.

«Усі ліки отруйні. Тільки в контрольованих умовах вони йдуть на користь»

що більше непрожитого у твоєму житті, то більший твій страх смерті.

У житті людини важливі три речі. Перша — бути доб­рим. Друга — бути добрим. І третя — бути добрим.

— Чим вас найбільше лякає смерть? — спитав я.

— Усім тим, чого я не здійснила, — відповіла вона.

Якось дивно почуваєшся, дійшовши висновку: якщо хочеш щось здійснити, то треба якнайскоріш узятися до діла

Знаю, що мені доведеться вдовольнятися вашим образом, який зберігається в моєму мозку. І я дуже добре знаю, що цей образ поволі щезне. Нема нічого надійного і постійного, все на світі ілюзорне.

Чимало років я плекав уявлення, що насправді мертві — тільки ті, обличчя яких не може згадати жодна жива людина.

«Жити в серцях, що їх ми покинули, означає не вмирати».