Джилл Сантополо

Дивно переживати однакові речі з різними людьми. Бачити, як вони реагують, як підтверджують чи руйнують ваші очікування.

Якби це був мій останній день на Землі, а я присвятила все своє доросле життя кампанії з продажу… тертого сиру… або чипсів начос…, чи відчувала б я, що витратила свій час із користю?

— Думаю, мені в будь-якому разі слід повернутися, — сказав ти емоційно, — я думаю, що повернуся заради себе. Я напишу заяву про звільнення. Сподіваюся, до кінця літа буду вдома. І… я нічого не чекаю від тебе. Але життя таке коротке, Люсі. Я хочу, щоб ти була щаслива. Хочу, щоб ми обоє були щасливими

робити себе доступним — означає ставити стосунки, у яких ти перебуваєш, на перше місце. Не обов’язково завжди, але часто. Це означає приймати те рішення, яке найкраще підходить для вас обох як одного цілого, навіть якщо це вимагатиме маленького компромісу з кожного боку. Це означає ділити все між собою.

Ти подивився на мене, і наші погляди, досі повні сліз, зімкнулися з особливим магнетизмом, який ігнорує навколишній світ. Твоя рука плавно ковзнула до моєї талії, і я стала навшпиньки, щоб зустріти твої вуста на півшляху. Ми притиснулися одне до одного так, ніби це мало б захистити нас від будь-чого, що станеться потім. Ніби єдиний спосіб лишатися в безпеці — притиснутися до твоїх губ. Тієї миті, коли твоє тіло обгорнуло моє, я відчула себе в безпеці, укрита силою і теплом твоїх рук. Твої м’язи тріпотіли під моїми руками, і я сховала пальці у твоєму волоссі. Ти обвив мою косу навколо своєї долоні, потягнув її й відхилив мою голову назад. І я забула про весь світ. У ту мить існував тільки ти.

«Він так тобі осяє небеса, / Що закохається весь світ у ніч / І перестане поклонятись сонцю»

Я просто упиваюся тобою.

І я кохала — кохаю — його, щиро й по-справжньому. Просто не так, як кохала — кохаю — тебе.

Жінка, наповнена світлом, робить усе, чого торкається, яскравішим. Люсі, Люс, Luz, Світло».

Ніколи не знайдеш те, чого хочеш, якщо не знатимеш, що саме шукаєш.