uk

Френсіс Скот Фіцджеральд

  • Наташа Деякцитує2 роки тому
    Щоразу, коли тобі раптом захочеться когось осудити,— сказав він,— згадуй, що не кожному на цім світі випали переваги, які маєш ти.
  • Марія Головачцитуєторік
    — Щоразу, коли тобі раптом захочеться когось осудити,— сказав він,— згадуй, що не кожному на цім світі випали переваги, які маєш ти.
  • Дария Мусийчукцитує2 роки тому
    Щоразу, коли тобі раптом захочеться когось осудити,— сказав він,— згадуй, що не кожному на цім світі випали переваги, які маєш ти.
  • Дария Мусийчукцитує2 роки тому
    природа наділяє людей різним розумінням дозволеного і недозволеного.
  • Дария Мусийчукцитує2 роки тому
    «Є тільки ті, що женуться, і ті, що тікають, витривалі й знесилені».
  • Volodymyr Riabetsцитує5 місяців тому
    Брехливість у жінці — вада, якої ніколи не засуджуєш надто суворо
  • salemmaria31цитуєторік
    Від зустрічей з представниками американської аристократичної еліти Маккіско виніс враження, що найтиповішими рисами її є незграбний, дешевий снобізм, хизування власним неуцтвом і цинічна брутальність, запозичені в англійців, але без урахування тих чинників, які надають змісту англійському філістерству й англійській грубості,- й перенесені до країни, де навіть щонайменші знання й мінімальна ввічливість цінуються більше, ніж деінде, — власне, ті риси, квінтесенцією яких став так званий «гарвардський стиль» початку століття.
  • salemmaria31цитуєторік
    він не любив, коли знайомі вітали його вигуком «Привіт!», коли при ньому зверталися тільки до Ніколь чи при Ніколь — тільки до нього. Він надавав такого значення стосункам з людьми, що в кепському настрої волів не зустрічатися з ними; найменшу нетактовність він сприймав як виклик своїй життєвій філософії.
  • salemmaria31цитуєторік
    Або людина думає сама, або той, хто думає за неї, позбавляє її сили, по-своєму переінакшує її смаки і вподобання, знебарвлює і знеособлює її.
  • Valeria Kolodiiцитує6 місяців тому
    Моя халтура для “Посту” дедалі гіршає — мірою того, як у ній дедалі менше запалу… дивна річ, що весь запал вкладено в моєму першому халтурному опусі. Я гадав, що “Прибережний пірат” десь такий добрий, як “Благословення”. Насправді я ніколи й нічого не “зображав спрощено”, аж поки не стався провал “Тюхтія”, завдяки чому стало можливо написати цю книжку [“Великого Ґетсбі”]. Я б уже віддавна спрощував, якби це було вигідно… безуспішно випробував такий спосіб у кіносценаріях. Здається, люди ніяк не втямлять, що для розумної людини чи не найважче у світі — це спрощувати».
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз