Pages Publishing macOS v1.0

Ставати адвокатом у надії відновити справедливість – все одно, що прати пляму від кетчупу з закривавленої сорочки людини, яку пірнули ножем п'ятдесят разів.

Вранці я прокинулась у відмінному настрої, усвідомлюючи, що не зробила те, про що могла б пошкодувати, однак… якщо це повториться, все ж таки сумніваюся, що ініціатива зупинитися виходитиме від мене

— Він справжня скалка в дупі, — продовжує Ной. – Серйозно. Не зважай на його нотації. Я не перестаю дивуватися, як у нього стояк витримав достатньо часу, щоб зробити нас.

Після цього мій двоюрідний брат сміється, переключившись на вищу передачу. Вітер гуляє салоном пікапа.

Куточки моїх губ підіймаються в посмішці, і я опускаю голову у спробі її сховати. Минулої ночі у нього з цим не було жодних проблем.

-Все змінюється. Життя, а разом із ним і світ, продовжує рухатися вперед,— каже Дельмонт. – Але ж смерть? Смерть неминуча, як настання ночі.

Боягузи завжди живуть жалем, бо надто пізно розуміють: на їхньому шляху повно людей, яким теж страшно. Вони були зобов’язані йти життям самотужки»

Біль завжди нагадує нам, що ми живі. А страх, супутній їй – що нам хочеться зберегти своє життя.

"Я хочу бути всім, що вона бачить".

Довіра. Тобто віра в щирість, надійність, істинність чогось.

Уникаючи поганого, ти ризикуєш пропустити добре. Краще я переживу біль, ніж ніколи не пізнаю цього.

- Потребувати когось - це не ознака слабкості