Григір Тютюнник

  • Юліанна Віхотьцитує2 роки тому
    волосся умирає раніше, ніж людина..
  • Юліанна Віхотьцитує2 роки тому
    Не так-то й далеко я зайшов, та далеко вертатися
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Коли з пошти виходив наш поштар дядько Левко — височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору плече,
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Йому тридцять три, а їй дев'ятнадцять. Два годочки прожила з Карпом своїм і нажилася на сто. Тато ж... він якось і не старів
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    однаковий зоставався і в двадцять, і в тридцять годочків... сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі. Гляне було — просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. Може, тому, що він рідко піднімав очі. Більше долонею їх прикриє і думає про щось. А востаннє як бачила його (ходила з передачею аж у Ромни, їх туди повезли), то вже не пекли, а тільки голубили — такі сумні. Дивиться ними — як з туману
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Карпа хоч викинь. Сидить у стелю дивиться. Або у вуса дме, то в один, то в другий — розпушує. То я йому галушок миску гарячих (він їсти страх любив), ложку в руки — їж, Карпе! І тьопає, як за себе кидає. Ми співаємо, а він вусами пару з миски ловить та сопе так, що каганець на столі як не погасне. "Я, — каже, — картоплю в галушках люблю
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Карпа хоч викинь. Сидить у стелю дивиться. Або у вуса дме, то в один, то в другий — розпушує. То я йому галушок миску гарячих (він їсти страх любив), ложку в руки — їж, Карпе! І тьопає, як за себе кидає. Ми співаємо, а він вусами пару з миски ловить та сопе так, що каганець на столі як не погасне. "Я, — каже, — картоплю в галушках люблю
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Картоплі треба більше кидать у галушки". Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома. Марфа проти нього — перепілочка
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Голосок у ней тоді такий був, як і сама вона, ось-ось наче переломиться, ну, ловкий
  • Настя Дейнекацитує2 роки тому
    Побачив і не впізнав. Не тільки голова вся, а й брови посивіли
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз