Галина Вдовиченко

  • O_Mцитує4 місяці тому
    не про чистоту кажу, а про порядок. Різницю відчуваєш? Усе на місцях
  • O_Mцитує4 місяці тому
    Неможливість збігів у симпатії до чоловіків — основа жіночої дружби. У цьому секрет вашого взаєморозуміння
  • O_Mцитує4 місяці тому
    Часом варто скласти зброю ще до початку борні, не виймати її. Не тягатися по судах, не товктися на руїнах того, чого не відновиш. Змиритися. Саме змиритися. Просто жити.
  • O_Mцитує4 місяці тому
    отримати усе, що дає кохання.

    — Та воно нічого не дає, окрім самого себе.

    — Повноту життя дає… Або ілюзію повноти.
  • O_Mцитує4 місяці тому
    відраза перетворилась на байдужість. Хапнувши через край, ризикуєш радикально змінити смаки
  • O_Mцитує4 місяці тому
    Тепер сам вибираю, в якому напрямку та з якою швидкістю, всупереч тому, хто пускає нас по колу й заохочує штовхатись та лізти по головах. Тепер можу й зупинитись, і то надовго, а можу рвонути у протилежному напрямку. Я сам собі господар. У мене своя колія
  • O_Mцитує4 місяці тому
    Ніхто не суддя у своїй справі»
  • полинацитує2 роки тому
    Свого часу Микола Лукаш переклав слова Шиллера – «Ода до радості» заговорила українською. Там є такі рядки:

    Радість – Всесвіту пружина,
    Радість – творчості душа,
    Дивна космосу машина
    Нею живиться й руша.
  • полинацитує2 роки тому
    Він зайшов в автобус, і все одразу змінилося.

    Сіре шосе магічно закрутило невидимі колеса – і почався рух назустріч куполу біло-блакитного неба, диску рожевого сонця; він побачив їх, наче в океанарії, здивований і осліплений божественною величчю ранка, крізь велике вигнуте лобове скло. Ось які ліки, виявляється, потрібні, щоб місяць нерухомості розтанув в одну мить, розчинився в безмежній ясності і свіжості повітря і з неба спустилася магічна мотузкова драбина:

    дорога;

    дорога;

    рух!

    Ось що, виявляється, необхідно додати до гіркої мікстури самотності – ніжний шелест коліс по шосе, гамір вранішніх пасажирів, – щоб дізнатися, відчути, почути краєчком вуха, як хтось там, нагорі, в небесах, з легким скрипом відкриває люк і скидає тобі безшумний порятунок, супроводжуючи повітряними поцілунками, які, ледь торкнувшись чола, перетворюють світ із темного тунелю на прекрасне місце.
  • полинацитує2 роки тому
    це диво коштувало недорого, всього три зім’яті гривні до залізничного вокзалу, які, не обертаючись, прийняв сірий похмурий апатичний водій, схожий, як дві краплі горілки, на всіх місцевих водіїв маршрутних таксі та автобусів, якщо вони самі, звісно, не були схожі на місцевих татар.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз