Тесса Бейлі

Тривале мовчання зводило її з розуму, тому вона повернулася до нього обличчям... і забула, як дихати. Голодний. Він виглядав зголоднілим за чимось, крім їжі. Його зіниці поглинули блакить його очей, горло рухалося вгору і вниз, навіть коли він рішуче не зводив погляду з її шиї. Хто був цей чоловік?

Кенна нахилилася і взяла його за руку, виводячи з кухні. Коли вони проходили через коричнево-сіру вітальню, вона насупилася, ненавидячи пилинки в повітрі. Відсутність характеру. Вона усвідомила той момент, коли Бек зрозумів, що вона веде його до спальні, тому що він почав із хрипом вдихати і видихати позаду неї. Його рука стиснулася навколо неї, ніби він хотів зупинити її, але не міг знайти волі. Коли вони переступили поріг, Кенна відпустила його руку і ногою зачинила двері.

Він похитав головою, коли вона зняла чоботи й повільно наблизилася.

— Щ-що ти робиш?

Вона штовхнула його в сидяче положення на ліжку, провела пальцями по його масивних стегнах.

— Вітаю вас удома, майоре

Він відкинувся на спинку матраца, прихопивши з собою її тіло. Він заприсягся, що нізащо не засне, але, з іншого боку, у нього ніколи не було Кенни, яка зараз згорнулася калачиком під його рукою. Вона ніколи не терлася обличчям об його плече. Він ніколи не відчував, як вона засовувала свої маленькі ступні між його ніг.

Дім. Я нарешті вдома.

Це була його остання свідома думка перед тим, як він заснув.