Паулo Коельйо

Оце тільки-но ти назвав мене майстром. Але що таке майстер? А я тобі скажу: майстер не є навчителем підмайстра, він спонукає свого учня витиснути з себе якнайбільше, явити знання, вже присутнє в його душі.

Відчувши зранку, що твоя стрільба безладна, спробуй докопатися, що саме було причиною такої невлучности: завдяки цьому перед тобою постане прикра перепона, раніше прихована від тебе.
Та буває й навпаки: твоя стрільба певна й несхибна, тятива бринить, неначе скрипкова струна, навколо лунає пташиний спів. Тоді ти усвідомлюєш, що викладаєшся вповні.

Приставай до гурту тих, що випробовують себе, спокушають долю, падають, набивають собі ґулі й знову ризикують. Цурайся тих, що висловлюють заяложені істини, картають інакодумців, ніколи й кроку не ступлять без цілковитої віри, що їх за це шануватимуть, і надають перевагу певності над сумнівом.
Приставай до гурту тих, що наражаються на небезпеку й не бояться бути вразливими: вони-бо розуміють, що людина може стати кращою лише тоді, коли спостерігає за ділом свого ближнього не заради того, щоб винести про нього присуд, а щоб пошанувати його самовідданість і мужність.

Але ніколи не передумуй випускати стрілу, якщо тебе зупиняє сам лише страх не влучити. Якщо твої рухи були чіткі, розтисни пальці й відпусти тятиву. Навіть якщо стріла не влучить, наступного разу ти знатимеш, як цілитися ліпше.
Якщо не ризикувати, то ніколи не довідаєшся, що саме треба було зробити інакше.
Кожна стріла залишить у твоєму серці спогад, і вкупі всі ці спогади приведуть до того, що ти стрілятимеш чимраз краще.

Ціль ти вибрав собі сам, тож і вся відповідальність — на тобі.

Зграбність не є чимось поверховим, у ній людина дістала нагоду шанувати своє життя та свою працю. Тому, коли в прибраній поставі тобі іноді стає незручно, не думай, що вона хибна чи штучна: вона доладна, бо важка. То вона дає цілі відчути шану до себе, втілену в гідності лучника.
Зграбність — це постава не найзручніша, а та, що найкраще годиться для досконалого пострілу.

Люди завжди оцінюють інших, маючи за мірило власні обмеження, — і думка громади буває сповнена забобонів і страхів.

годиться оцінювати людей, не навчившись перед тим їх слухати й поважати

Люди завжди оцінюють інших, маючи за мірило власні обмеження, — і думка громади буває сповнена забобонів і страхів.

Найкращі спільники — це ті, що мислять інакше від решти людей. Тому, шукаючи товаришів, які поділятимуть твоє захоплення стрільбою з лука, довіряйся чуттю й не звертай уваги на чужі думки про них. Люди завжди оцінюють інших, маючи за мірило власні обмеження, — і думка громади буває сповнена забобонів і страхів.