bookmate game

Валерій Шевчук

Валерій Олександрович Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі в сім'ї шевця. Закінчивши середню школу, вступив на історико-філософський факультет Київського університету. Здобувши вищу освіту, працював журналістом у житомирській газеті «Молода гвардія». Відбув строкову службу в армії. Після демобілізації 1965 року працював у методичному відділі музеєзнавства при історичному музеї Києво-Печерської лаври. Автор збірок оповідань: "Серед тижня" (1967), "Вечір святої осені" (1969), "Долина джерел" (1981), "Панна квітів"(казки для дітей, 1990), "У череві апокаліптичного звіра" (1995); збірок повістей: "Набережна, 12. Середохрестя" (1968), "Крик півня на світанку" (1979), "Маленьке вечірнє інтермеццо" (1984), "Камінна луна" (1987), "Птахи з невидимого острова" (1989), "Жінка-змія" (1998); романів: "На полі смиренному" (1983), "Дім на горі" (1983), "Мисленне дерево" (роман-есе, 1989), "Дзигар одвічний" (1990), "Стежка в траві. Житомирська сага" (у 2-х томах, 1994), "Око прірви" (1996).
роки життя: 20 Серпня 1939 теперішній час

Цитати

I NADEJDAцитує7 місяців тому
Знову винуватцем була її туга, її трохи кирпатенький ніс і погляд палющих синіх очей — більшість чоловіків все-таки шукають у жінці посередність.
I NADEJDAцитує7 місяців тому
Знову винуватцем була її туга, її трохи кирпатенький ніс і погляд палющих синіх очей — більшість чоловіків все-таки шукають у жінці посередність.
I NADEJDAцитує7 місяців тому
Один із хлопців Олександри Панасівни пішов по гас, він вистоїть біля гасової будки добрих п’ять годин, доки дістанеться зі своїми бляшанками до дверей, за якими просяклий наскрізь гасом чоловік відміряє йому палющої рідини. Другий хлопець пішов до магазину, щоб повернутися на обід, несучи під пахвою кілька хлібин із паперовою смужкою. За ним ітимуть ще й дві дівчинки, які наспіють до магазину, коли доходитиме черга, — перед тим вони обійдуть із відрами цілий берег, збираючи цурпалля й напівспалене кам’яне вугілля. Найменша дівчинка вихоплюватиме з-під материної лопати картоплю, бо сьогодні Олександра Панасівна вирішила викопати рештки картоплі з городу. Сама Олександра Панасівна багато діла не зробить: збігає на базар, зварить їсти, викопає картоплю, випере гору дитячих сорочок, штанів та платтячок, підмаже хату там, де обвалилася глина, сходить з малою до Марії Яківни по молоко, полізе на горище, щоб закласти дірку на дахові, — минулого дощу текло в хату, витріпає й вивітрить дитячі постелі і побіжить до сторожа Степана купити яєць — сьогодні іменини в її найменшенької.

Враження

Rain Fwdділиться враженнямторік
🐼Добра

Вона не повна навіть з підпискою.

b6001430381ділиться враженням8 місяців тому
👍Раджу

  • Валерій Шевчук
    Панна квітів
    • 92
    • 1
    • 3
    • 4
    Книжки
  • b6001430381ділиться враженням8 місяців тому
    👍Раджу

    fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз