bookmate game

Володимир Єрмоленко

  • lydiaalexцитуєторік
    Кожен автор щось робить із того, що інші зробили з нього, що історія та географія зробили з нього, що близькі та рідні зробили з нього, і акт творчості є дивною сумішшю вдячності цим іншим і повстання проти них. У цьому конфлікті вся драма, у цій напрузі чути голоси, теми та контртеми; це плюс і мінус, між якими йде струм життя, і щойно один із полюсів згасне, то згасне й другий — і тиша западе, мертва тиша.
  • lydiaalexцитуєторік
    Світ Джакомо радісний, але сновидний; соняч­ний, але ілюзорний. В його лібертинстві забагато світ­ла. Його оргії надто аполонічні.
  • lydiaalexцитуєторік
    На березі тобі завжди здається, що життя можна зупинити. Що зі швидкістю можна вступити в змову, що світ і турботи можна поставити на паузу.
    Коли ти дивишся на море, це означає тільки одне: ти не дивишся на свої турботи, ти став спиною до своєї історії.
  • lydiaalexцитуєторік
    Усе наше тіло — це великий гастрономічний пристрій, мільйони маленьких вуст: «Наша шкіра, яка вся складається з маленьких ротиків, що у своєрідний спосіб всмоктує та перетравлює, як шлунок, потребує того, щоб призвичаїтися до цих потужних харчів, щоб пити мокроти моря — це солоне молоко, яке є життям і з якого воно творить та перетворює живі істоти».
  • lydiaalexцитуєторік
    Море любитиме вас більше, якщо ви не прагнутимете собі жодного іншого друга».
  • lydiaalexцитуєторік
    Чому кохання, цей потяг до продовження роду, питає Сабіна, приносить не лише позитивні почуття, а й негативні: страх, відразу, часом навіть ненависть? Чому «сонячна еротика» неможлива? Чому чорні нитки страждання, сліз і навіть смерті проникають в білу тканину любові?
  • lydiaalexцитуєторік
    уга за смертю» є найчастіше «тугою за тим, щоб померти в любові».
  • lydiaalexцитуєторік
    Головна Фройдова тема — батько, першопричина, «родитель». Головна тема Сабіни — син, дитина, «породжена істота». Можливо, це більше жіноча позиція, ніж чоловіча: відносини народження, а не домінації чи бунту. Головним стає не суперництво з батьком, не боротьба за владу та жінок, а народження сина. Не заперечення попереднього буття, а ствердження нового буття.
  • lydiaalexцитуєторік
    Від чого складно відмовитися, думаючи про життя Сабіни Шпільрейн, то це від захоплення, з яким вона зберігала вірність тому, що любила. Як жінка чи просто як людина. Вірність Юнґові, Фройду, своїй батьківщині чи Німеччині.
    Усі ці любові вели її до смерті. До деструкції, в якій усе-таки було багато становлення.
  • lydiaalexцитуєторік
    Бо з ран часто тече жива вода, бо з ран тече співчуття, бо з ран народжується радість творчості.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз