Вільям Пол Янг

Але для фортеці потрібні стіни, тому ти їх будуєш. Вони складаються з виправдання твоєї брехні. Так, нібито ти брешеш, щоб захистити своїх рідних, врятувати їх від болю.

Можливо, сама вона й не пробачить, просто не зможе, але моє життя всередині ризикне скористатися невизначеністю для того, щоб перетворити тебе на правдолюбця, звісно, якщо ти сам цього забажаєш.

Ви вимагаєте незалежності, а потім скаржитесь, що я люблю вас настільки, щоб вам її дати.

— Це вдалося лише одній людині — Ісусу. Він не тільки дотримався букви закону, а й повністю явив його духовну силу. Але, Маккензі, це сталося завдяки цілковитій довірі й залежності від мене.

— Насправді ми хотіли, щоб ви відмовилися від спроби досягти праведності самотужки. Закон був дзеркалом, у якому ви могли побачити всю огидність вашого обличчя, коли живете незалежно.

Саме тому Ісус виконав усі правила замість вас, щоб вони не мали над вами сили.

Ісус звів нанівець вимоги закону, і той більше не має сили ані обвинувачувати тебе, ані керувати тобою.

Нав’язування правил, особливо в такій вишуканій формі, як відповідальність і очікування, є марною спробою досягти впевненості посеред сумнівів. І, незважаючи на те, що ти собі думаєш, нам надзвичайно подобається невпевненість.

Я існую в житті, динаміці, праці й русі. Я — дієслово буття.

— Релігія використовує закон, аби надати собі ваги й контролювати людей, які їй конче потрібні для виживання.