Роберт Ґалбрейт

Він просто знав, що є одним з мільйонів солдатів — живих чи загиблих,— чиї дії, уміщені в частку секунду й продиктовані інстинктом, а не навчанням, навіки змінювали долі інших людей.

Серце думає невпинно. Цього не можна змінити, проте порухи серця — тобто думки людини — слід обмежити поточними обставинами. Линучи думкою за їхні межі, серце тільки завдає собі болю.

Сила перед лицем небезпеки не кидається вперед, а вичікує, а слабкість перед лицем небезпеки збуджується і не має терпіння чекати.