bookmate game
uk

Михаїл Булгаков

  • Dorian Grayцитує6 місяців тому
    - Це горілка? - слабко запитала Марґарита.

    Кіт підскочив на стільці від обурення.

    - Згляньтесь, королево, - прохарчав він, - хіба я допустився б до того, щоб налити дамі горілки? Це - чистий спирт!
  • Verkaцитує9 місяців тому
    Азазелло з видимою нудьгою вислухав цю безладну мову і проказав суворо:
    — Прошу вас на хвильку вмовкнути. Марґарита покірно замовкла.
  • Verkaцитує9 місяців тому
    Ви про це дізнаєтеся пізніше.
    — Розумію... Я повинна віддатися йому, — проказала Марґарита задумливо.
    На це Азазелло якось зверхньо гмикнув і відповів так:
    — Будь-яка жінка в світі, можу вас запевнити, мріяла б про це, — Азазеллову мармизу перекосило смішком, — але я вас розчарую, цього не буде
  • Verkaцитує9 місяців тому
    Він простягнув руку і поманив до себе Марґариту. Та підійшла, не чуючи долівки під босими ногами. Воланд поклав свою важку, наче кам’яну, і водночас гарячу, як вогонь, руку на плече Марґариті, смикнув її до себе і посадив на ліжко поруч із собою
  • Verkaцитує8 місяців тому
    ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо в тих, хто дужчий за вас. Самі запропонують і самі все дадуть! Сідайте, горда жінко! — Воланд зірвав важкий халат з Марґарити, і знову вона опинилася на ліжку, сидячи поруч з ним.
  • Verkaцитує8 місяців тому
    — Вона дійде розуму, покине мене...
    — Не думаю, — крізь зуби процідив Воланд і вів далі:
  • Verkaцитує8 місяців тому
    Марґарита молитовно простягла обидві руки до Воланда, але не насміла наблизитися до нього і тихо вигукнула:
    — Прощайте! Прощайте!
    — До побачення, — сказав Воланд
  • Verkaцитує8 місяців тому
    Ви — не Достоєвський, — сказала громадянка, яку збивав з пантелику Коров’єв.
    — Ну, звідки видно, звідки видно? — відповів кіт.
    — Достоєвський помер, — проказала громадянка, але якось не дуже впевнено.
    — Протестую! — палко вигукнув Бегемот. — Достоєвський безсмертний
  • Verkaцитує8 місяців тому
    Кухарка, простогнавши, хотіла піднести руку, щоб накласти хрест, але Азазелло грізно вигукнув із сідла:
    — Відріжу руку! — Він свиснув, і коні, ламаючи гілля лип
  • b2865329225цитує2 роки тому
    люди як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було… Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені, зі шкіри чи з паперу, з бронзи чи золота. Ну, легковажні… ну, що ж… і мил осердя інколи достукується в їхні серця… звичайні люди… загалом нагадують колишніх… квартирне питання лише зіпсувало їх…
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз