Генрі Форд

дуже скоро з’ясував, що вельми проста формула «роби пристойно роботу, і вона дасть зиск» у сучасному діловому житті вважається застарілою. План, за яким усі працювали частіше, полягав у тому, щоб розпочати з максимальним капіталом, а потім продати якомога більше акцій та облігацій.

Звичка до невдач – суто психологічна, вона є матір’ю страху. Ця звичка вселяється в людей, тому що їм не вистачає бачення. Вони починають робити те, що має тягнутися від А до Я. На А зазнають невдачі, на Б спотикаються, а на В зустрічаються зі, здавалося б, нездоланними труднощами. Тоді вони кричать «здаюся» і кидають усі справи. Вони навіть не дали собі шансу на справжній провал, вони не дали своєму баченню шансів бути доведеним або спростованим. Вони просто дозволити собі бути побитими звичайними труднощами, які супроводжують всякого роду зусилля.

Я не викладаю тут історію компанії «Форд Мотор» з якихось особистих причин. І не кажу: «Ідіть і робіть те ж саме», а просто намагаюся підкреслити, що звичайний спосіб ведення бізнесу не є найкращим. Я підійшов до точки мого повного відходу від звичайних методів. Цим моментом датується феноменальний успіх компанії.

Середня чисельність працівників зросла до 1908. Ми випустили 6181 автомобіль і мали чотирнадцять підрозділів. Бізнес процвітав.

Кількість купленої землі й плани збудувати більший завод, ніж той, який коли-небудь існував у світі, наткнулися на несприйняття. Уже почали питати: «Як скоро Форд збанкрутує?»

сьогодні автомобілі «Форд» повністю складаються на конвеєрі.

Під час операції

Турбуватися про добробут країни — обов’язок кожного з нас. Лише за цієї умови справу буде поставлено правильно та надійно.

Відтак квінтесенція моєї ідеї полягає в тому, що марнотратство та жадібність гальмують реальну продуктивність.

бійся майбутнього і не стався занадто шанобливо до минулого. Хто боїться майбутнього, тобто невдач, той сам обмежує коло своєї діяльності. Невдачі дають лише причину почати знову, і почати раціональніше. Чесна невдача не ганебна, ганебний страх перед невдачею. Минуле корисне лише в тому відношенні, що воно вказує нам шляхи та засоби до розвитку.