Томас Гарріс

  • b8957437260цитує8 місяців тому
    Намагаючись не забити голову, вона піднялася й стала у вузькому проході, затуляючи рукою обличчя від павутини. Мабуть, саме так почуваються, коли вдягають вуаль
  • lapstsreцитує10 місяців тому
    Ну й пішов ти на хер, Чилтоне
  • Мария Ёркинацитуєторік
    Ми надаємо своїм рішенням великого значення, звеличуємо процес прийняття, наче завжди отримуємо результат раціонального, свідомого мислення. Але рішення утворюється з переплетіння почуттів, тому частіше нагадує глевкий кавалок, аніж логічний висновок.
  • Мария Ёркинацитуєторік
    Їбав я твою маму
  • Оксана Трачцитує2 роки тому
    Моє краще розуміння Франції часів окупації і в повоєнний період почерпнуте з книг: «Маріанна в кайданах» Роберта Гілді, «Париж після визволення 1944–1949» Ентоні Бівора і Артеміса Купера та «Зґвалтування Європи» Лінн X. Ніколас. Також мені дуже стали в пригоді листи Мері Еслоп до Маріети Трі, опубліковані в книзі «Маріеті з Парижа, 1945–1960».
  • Мария Ёркинацитуєторік
    На його башті виднілися написи російською: «Отомстим за наших советских девчат» та «Уничтожим фашистских гадов».

    Уїбани

  • Мария Ёркинацитуєторік
    ми отримуємо спокій, коли розуміємо, що Бога нема. Що ми не раби небес, змушені вічно цілувати Господню дупу.
  • Дана Водькоцитуєторік
    Пам’ятати — це не завжди благо
  • Дана Водькоцитуєторік
    Кожна особистість варта витраченого на неї часу
  • Дана Водькоцитуєторік
    Воєнні злочини не закінчуються з війною
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз