Еліф Шафак

Можливість неуникного й суцільного знищення цивілізації лякала і вполовину не так сильно, як усвідомлення того, що наша окрема смерть не чинить жодного впливу на хід речей і життя триватиме як є, з нами чи без нас

Іноді там, де почуваєшся найбезпечніше, менше за все слід бути

Їй хотілося повернутись, розповісти всім, що мертві помирають не одразу, що насправді вони продовжують міркувати про різні речі, включно зі своєю загибеллю.

На її думку, апокаліпсис — далеко не найгірше, що може статися. Можливість неуникного й суцільного знищення цивілізації лякала і вполовину не так сильно, як усвідомлення того, що наша окрема смерть не чинить жодного впливу на хід речей і життя триватиме як є, з нами чи без нас. Вона завжди думала, що це — справжній жах.

Іноді там, де почуваєшся найбезпечніше, менше за все слід бути

Нарешті немовля дійшло висновку. Воно прислухаєть­ся до серця — до того, яке завдасть найбільше клопоту.

— Хороша дівчинка, — сказала повитуха. — Чому так довго чекала? Плач, дорогенька. Ніколи не соромся своїх сліз. Плач, і всі знатимуть, що ти жива.

З її досвіду, щоб пройти життя якомога цілішою, слід було покладатися на два основоположні принципи: вчасно приходити і вчасно йти геть.

Вони поважали його так, як споконвіку поважають жорстоких і владних людей — із надміром страху й без жодної крихти любові.

Кілька жінок пропонували взятися за вишивку чи в’язання протягом довгих годин очікування, але Бридка Ма й чути про це не хотіла.
— В’язання?! Що за дурна ідея! Хочете нагадати цим чоловікам їхніх нудних дружин? А то ще й гірше — матерів? Звісно, ні! Ми пропонуємо те, чого вони не побачать удома, а не те саме.