Еліф Шафак

Їй хотілося повернутись, розповісти всім, що мертві помирають не одразу, що насправді вони продовжують міркувати про різні речі, включно зі своєю загибеллю.

На її думку, апокаліпсис — далеко не найгірше, що може статися. Можливість неуникного й суцільного знищення цивілізації лякала і вполовину не так сильно, як усвідомлення того, що наша окрема смерть не чинить жодного впливу на хід речей і життя триватиме як є, з нами чи без нас. Вона завжди думала, що це — справжній жах.

Іноді там, де почуваєшся найбезпечніше, менше за все слід бути

Нарешті немовля дійшло висновку. Воно прислухаєть­ся до серця — до того, яке завдасть найбільше клопоту.

— Хороша дівчинка, — сказала повитуха. — Чому так довго чекала? Плач, дорогенька. Ніколи не соромся своїх сліз. Плач, і всі знатимуть, що ти жива.

З її досвіду, щоб пройти життя якомога цілішою, слід було покладатися на два основоположні принципи: вчасно приходити і вчасно йти геть.

Вони поважали його так, як споконвіку поважають жорстоких і владних людей — із надміром страху й без жодної крихти любові.

Кілька жінок пропонували взятися за вишивку чи в’язання протягом довгих годин очікування, але Бридка Ма й чути про це не хотіла.
— В’язання?! Що за дурна ідея! Хочете нагадати цим чоловікам їхніх нудних дружин? А то ще й гірше — матерів? Звісно, ні! Ми пропонуємо те, чого вони не побачать удома, а не те саме.

Мало бути місце, якась загадкова адреса, куди відправляли небажані й непрочитані листи.

З її досвіду, щоб пройти життя якомога цілішою, слід було покладатися на два основоположні принципи: вчасно приходити і вчасно йти геть.