Лоретта Граціано Брюнінг

    Anna Khermanchukцитує2 роки тому
    Мозок не в змозі одночасно проклинати річку й перетинати її. Зосередьтеся на наступному кроці, і результат вас порадує. Кожен крок є цінним, і неважливо, чи далеко ви від мети, чи зовсім поруч. Дорогу здолає той, хто йде.
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Фактично великому мозку важче вижити, бо нейрони потребують на значну кількість глюкози, кисню та тепла. Великий мозок здатний забезпечити виживання, тільки якщо буде розумно використовувати всі свої додаткові нейрони. Саме так відбувається, коли нейронні зв’язки формуються на основі раннього досвіду, а не в материнській утробі
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Людина програмує себе власноруч завдяки взаємодії з навколишнім світом, а не народжується запрограмованою на базі досвіду пращурів
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Сучасна ідея про те, що людина будь-якої миті здатна змінити свій мозок,— занадто серйозне спрощення. Більш реалістично звучить твердження, що людина може адаптувати свої ранні нейронні зв’язки, а не замінити їх.
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Будь-який нейронний шлях, що постійно стимулюється, піддається мієлінізації. Можна бачити, як легко дитині дається вивчення іноземної мови або як вона порається з якимось видом спорту. А доросла людина з легкістю користується тими навичками, які були здобуті в дитинстві. В аналогічний спосіб деякі нейрохімічні реакції відбуваються всередині людини майже автоматично, тому що в неї відбулася мієлінізація цих нейронних шляхів у дитинстві.
    Інші нейрохімічні реакції можуть даватися дорослій людині важко, але, приклавши достатньо зусиль, вона все одно здатна вивчити іноземну мову або оволодіти новим видом спорту. Те, що викликало у вас внутрішню тривогу в юності, буде викликати це почуття і в подальшому. Те, що звільняло вас від внутрішньої тривоги в юності, вірогідно, буде діяти в подібний спосіб і в зрілому віці
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Діти вибудовують свою систему дій, ґрунтуючись на задоволенні й болі, а не завдяки усвідомленому наміру. Дорослі організовують задоволення і біль так, щоб створити необхідні нейронні зв’язки
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    На щастя, людина успадкувала не тільки гормон стресу, а й гормони щастя. Дофамін, окситоцин та серотонін допомагають людині почуватися краще, і це нівелює дію кортизолу. Негативне мислення, хай як це дивно, здатне стимулювати синтез гормонів щастя.
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Радість від синтезу дофаміну відчувається тоді, коли ситуації в навколишньому світі збігаються
    з нашими очікуваннями
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Дещо про мозок ссавця...
    Шлях до винагороди прокладений багатьма краплями дофаміну.
    Tatyana Yecshenkoцитує2 роки тому
    Кортизол постійно рекомендує припинити витрачати зусилля на те, що не виправдається. Але дофамін знову вселяє надію, коли ми знаходимо новий шлях для можливостей
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз