Роджер Желязни

Серед багатьох Відображень, які я пройшов, виявилася раса волохатих істот, з кігтями і іклами, які були більш-менш схожі на людей, але з інтелектом тупоголового вчителя початкових класів

— За Еріка, який сидить на самому кінці столу!

Ніхто не спробував вдарити мене, в той час як Джуліан виплеснув вміст свого келиха на підлогу. Решта наслідували його приклад, але мені вдалося майже допити свій, перш ніж його вибили в мене з рук.

— Візьми її і простягни Еріку, — повторив він.

Я спробував ударити його, але ланцюги були натягнуті надійно. Мені знову дали ляпаса.

— Ну добре, — сказав я врешті-решт і знехотя потягнувся до корони.

Кілька секунд я тримав її в руках, потім швидко одягнув собі на голову і проголосив:

— Я короную себе, Корвіна, на короля Амбера!