Чарльз Ван Дорен

Правила того, як приспати себе читанням, простіші, ніж того, як не заснути, читаючи. Зручно вмостіться в ліжку, переконайтеся, що світло достатньо тьмяне, аби довелось ледь напружувати зір, виберіть вкрай складну або вкрай занудну книжку — але саме таку, щоб вам було байдуже, прочитаєте ви її чи ні — і за кілька хвилин заснете. Експертам релаксації з книжкою навіть не доведеться чекати настання ночі. Зручне крісло в бібліотеці стане в пригоді в будь-який час.

Існують різні види засобів для того, щоб робити в книзі розумні та плідні позначки. Ось підбірка таких засобів:
1. ПІДКРЕСЛЕННЯ — основних тез, важливих чи переконливих тверджень.
2. ВЕРТИКАЛЬНІ РИСКИ НА ПОЛЯХ — щоб зробити наголос на вже підкресленому твердженні чи позначити уривок, який є задовгим для підкреслення.
3. ЗІРОЧКА, ВИНОСКА ЧИ ЩЕ ЯКИЙСЬ ЗНАЧОК НА ПОЛЯХ - щоб зробити наголос на десяти-дванадцяти найважливіших твердженнях чи уривках книги. Можливо, вам доведеться позагинати кутики сторінок з такими відмітками, або позначити їх закладкою. В обох випадках ви зможете будь-коли взяти книгу з полиці і, відкривши на позначеній сторінці, освіжити пам’ять.
4. ЦИФРИ НА полях — щоб позначити послідовність тез, за допомогою яких автор вибудовує аргумент.
5. НОМЕРИ ІНШИХ СТОРІНОК НА полях - щоб позначити, де ще в книзі автор висловлює схожі тези чи тези, які пов’язані з позначеним або суперечать йому; пов’яза ти ідеї, які, хоч і розділені сторінками, становлять одне ціле. Багато читачів для посилання на інші сторінки користуються позначкою «Cf»; це значить «порівняйте» або «див.».
6. ОБВЕДЕННЯ КЛЮЧОВИХ СЛІВ ЧИ ФРАЗ — мета цього десь така ж, як і при підкресленні.
7. НАПИСИ НА ПОЛЯХ, АБО Ж НА ВЕРШИНІ ЧИ ВНИЗУ СТОРІНКИ — щоб записати питання (а іноді й відповіді), які у вас викликає якась частина тексту

Ось що значить вислів «поки не упріти, доти не уміти». Спершу робиш щось дуже недосконало, поступово набуваючи майже автоматичної досконалості, яка буває при інстинктивному виконанні.

Один читач кращий за іншого тією мірою, якою він здатний на ширший спектр дій при читанні і докладає більше зусиль. Він кращий, якщо вимагає більше від себе і від тексту перед собою.

Ви можете прочитати її як слід лише одним способом - самостійно працюючи над книгою без жодної сторонньої допомоги, однією лише силою свого розуму опрацьовуючи знаки, що перед вами, так, аби піднестися від меншого до більшого розуміння

Перший рівень читання ми назвали ПОЧАТКОВИМ ЧИТАННЯМ. Його також можна назвати основним, базовим або першим читанням

Другий рівень читання ми назвали ОЗНАЙОМЧИМ ЧИТАННЯМ. Його головною ознакою є важливість часу. Для читання на цьому рівні учню дається визначений відрізок часу, щоб виконати заданий обсяг читання

Третій рівень читання ми назвали АНАЛІТИЧНИМ ЧИТАННЯМ

«Аналітичний» читач має ставити багато продуманих питань до тексту

Четвертий і найвищий рівень читання — СИНТОПІЧНЕ ЧИТАННЯ