Світлана Пиркало

    Анастасия Колесниковацитуєминулого місяця
    Але така доля шпигуна — чекати. Шпигунська робота на 99 відсотків складається з чекання. Простір шпигунства — це холодна і нудна почекальня, навіть не приймальний покій.
    Анастасия Колесниковацитуєминулого місяця
    Як, наприклад, про її манеру розсипати по плечах рудувате волосся, плавно звільняючи його від заколки.
    Maria Mokhovaцитує4 місяці тому
    Українська любов — сентиментальна і не весела. Вона рідко перемагає, бо фактично не бореться. Українська любов здебільшого звикла пасивно чекати. Українська мова оперує добрим тридцятком синонімів дієслова «чекати». Ідеальний українець живе на «березі чекання», який він часто плутає з «берегом любові».
    Maria Mokhovaцитує4 місяці тому
    Хлопчино, дівчина не буде любити тебе,
    Якщо ти не любиш Вкраїни.
    Maria Mokhovaцитує4 місяці тому
    Любов до» — це вже явище «другого порядку»: як мовиться в математиці, похідна функції. Первинна не вона. Щоб полюбити «когось» чи «щось», треба взагалі спочатку «бути підключеним», носити в собі, як оазу тепла під ложечкою (там, де щемить, коли душі боляче, і звідти ж розливається в хвилини щастя блаженна ніжність по всьому тілу), любов ненапрямлену, розфокусовано-безадресну — ту, з якою прокидаєшся вранці з усміхом на устах і, ще не розплющивши очей, слухаєш, як настройку оркестру, перші звуки нового дня: пташине чвіркання за вікном, шелепотіння дощу, мирне чоловіче посапування за спиною, шум шин від автомобіля, що проїхав вулицею… Кого ми так вдячно любимо в ці, ще не скаламучені свідомістю хвилини межи сном і явою — пташку, дощ, мужчину, місто?.. Та всіх-бо, Господи! — всіх і все, і від того й ця всепереповняюча радість, — то вже «другим порядком» ми запускаємо її по цілеспрямованих каналах, на спеціально вибрані для «діяльного» люблення об’єкти — кого на скільки стати (лампочку можна «прикрутити» до ледь жевріючого стану — коли світла й тепла вистачає тільки на близьких, і то в обріз, — а можна «крутити» і в протилежний бік, і то до нескінченності — там «нема упору», нема межі, за якою кінчаються сили, щоб віддавати з себе те почуття ще і ще, закони фізики в цьому випадку нечинні — і слава Богу…).
    Maria Mokhovaцитує3 місяці тому
    В молодості думаєш, що кохання — це мить пристрасті, зараз і відразу, це терпкий, наждачний біль тіла. Насправді ж — це щемкий подих надії на те, що твоя молитва буде почута.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз