Иван Котляревский

То виборний Макогоненко; чоловічок і добрий був би, так біда - хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається; де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже.

перша друкована українська книга, написана народною мовою, перша національна поема.

Нептун iздавна був дряпiчка

Хоть од Дидони плив поспiшно,
Та плакав гiрко, неутiшно.
Почувши ж., що в огнi спеклась,
Сказав: "Нехай їй вiчне царство,
Менi же довголiтнє панство,
I щоб друга вдова найшлась!"

деяких троянцiв,
Осмалених, як гиря, ланцiв,
П'ятами з Трої накивав

Щоб на Олимп вродилась вмиг.

Троянцi всi замурмотали,
Дидонi низько в ноги

Еней був парубок моторний1
I хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятiший од всiх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Вiн, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянцiв,
Осмалених, як гиря, ланцiв,
П'ятами з Трої накивав.

Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, -
Енея не любила - страх;
Давно уже вона хотiла,
Його щоб душка полетiла
К чортам i щоб i дух не пах.

Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, -
Енея не любила - страх;
Давно уже вона хотiла,
Його щоб душка полетiла
К чортам i щоб i дух не пах.