Павло Дерев’янко

Мені узвару, — сказав Пилип.
— Тільки не кажи, що ти не п’єш, — Савка вирячив на таврійця очі. — Бо я зараз цього стола порубаю!
— Я не п’ю алкоголю, — відмовив Пилип, вивчаючи атлас, який захопив із собою.
— Не рубайте стіл, будь ласка, — швидко втрутилася жінка. —

— Я у смаглявки спитав адресу університету, — повідомив він Северину. — Писатиму їй листи тепер. Орися! Така цукерочка. Ех, та в порівнянні з нею всі ті дівчата з шинків — страхопудала! Вона стане моєю дружиною.
— Коли рак на горі свисне, — погодився Савка.
— Зараз гепну так, що срака твоя свисне.

— Спробуй, брате, почитати якусь іншу книгу, — обережно запропонував Северин. — Бо у тебе правильно написані тільки цитати з «Енеїди».
— Інші книги лайно, — безапеляційно відрубав Гнат.
— Навіть якщо їх написав майстер Котляревський?
— …Ти — підступний чортяка.