Сью Джонсон

Свій прихисток знайдеш у душі того, хто поряд.

Надмірна залежність одного партнера від іншого — ось що насправді підриває будь-який шлюб!

справді — чоловіки й жінки схожі, ми всі однаково вразливі, але демонструємо це трохи по-різному.

Романтичне кохання — це передусім прив’язаність та емоційна близькість. Кожен із нас має вроджену потребу в іншій людині, на яку можна покластися і яка здатна запропонувати надійний емоційний зв’язок і комфорт.

Передусім потрібно засвоїти те, що образу й біль партнера необхідно сприймати серйозно. Не варто абстрагуватися, демонструйте свою небайдужість і не бійтеся запитувати, аж доки не зрозумієте, у чому насправді проблема. Робіть це, навіть якщо вважаєте, що ситуація абсолютно банальна, а образа — то перебільшення.

Що ближчий до нас партнер, то більш самостійними й незалежними можемо бути ми самі, хоч це й суперечить ідеї самодостатності, яку повсякчас прославляє наша культура. Саме це зауважила під час свого дослідження психологиня Брук Фіні з університету Карнегі-Меллон у Піттсбурзі, яка спостерігала за 280 парами. Учасники, які відчували, що партнери розуміють їхні потреби, демонстрували більшу впевненість у собі та самостійність у вирішенні проблем. Крім того, вони успішно досягали своїх цілей.

Ізраїльські науковці з’ясували, що чоловік і жінка, які вибудували міцні й безпечні стосунки, легше переносять серйозні випробування (зокрема, ракетні обстріли) порівняно з тими парами, чий зв’язок не надто міцний. Учені зауважують, що після обстрілів такі пари демонструють значно меншу стривоженість та майже не потерпають від фізичних проблем.

Я бачила, як мої клієнти кричали одне на одного, заливалися слізьми, сперечалися, закривалися в собі… і зрештою почала розуміти, що стосунки неможливі без ключових негативних і позитивних емоційних моментів.

«Кохання уособлює все, що про нього думають… — зауважує Еріка Йонґ. — Заради нього варто боротися, бути хоробрим, ризикувати всім, що маєш… Та є одна проблема: якщо нічим не ризикуєш, твій ризик ще більше зростає».

І справді, історики вже давно зауважили, що під час Другої світової війни шанси вижити в таборах смерті були значно вищі в пар, аніж в окремих індивідів. Крім того, уже давно відомо, що одружені чоловіки й жінки зазвичай живуть довше, аніж їхні самотні однолітки.