Сексуальність сприймалася не тільки як природна частина життя, а ще й як інструмент домінування. Вільні римські чоловіки могли займатися сексом здебільшого з ким хотіли — з дружиною, коханкою чи випадковою рабинею, — це було несуттєво. Секс між представниками однієї статі теж був доволі прийнятним. Важливо було зважати на одне: хто є активною стороною. Дозволити проникнення в себе означало символічну відмову від впливу і влади в суспільстві. Для солдата покарання за це було таким само суворим, як і за дезертирство, — його засуджували на смерть.