Максим Бакалов

Лоґен повернувся до маленького чоловіка у чорному капелюсі, що проходив повз з великою книгою під пахвою.

— Баяз, — сказав він, показуючи на статую. — Мій товариш.

Треба рухатись вперед. Він завжди так робив. Якщо ти вижив, рухайся вперед, бо не важливо, заслуговуєш ти на життя чи ні. Згадай загиблих. Пом’яни їх добрим словом. А тоді рухайся вперед і сподівайся на краще.