Я прочитав все романы Тилье до этого, скажем так: он пока самый слабый. Слишком много соплей, слишком много сведений (я бы их скорее всего рассматривала как художественные), но всё-таки не так перегружен жестокостью, как первые книги.
Пишет автор красиво и интересно. Пойду дальше читать.
Я люблю дивні детективні справи. Коли незрозуміло, що коїться і чому; коли нові факти розкривають не тільки заплутану справу, яку закрутив злодій, а й нові сторони характеру персонажа.
Звісно до сюжету є певні питання. Особисто я терпіти не можу, коли автор використовує втрату пам'яті (бо це схоже на спробу заховати тонкі сюжетні місця). Є тут і деякі питання до роботи поліції і мотивації героїв. Однак, незважаючи на все це, мені сподобався моторошний, дивний і непередбачуваний сюжет. Принаймні до певного моменту.
Я раджу цю книгу тим хто любить детективи і небоїться гидоти, якою супроводжуються вбивства та їх розслідування.