Пауло Коельйо

Ніколи не знай сорому, — провадив він. — Приймай те, що пропонує тобі життя, й намагайся пити з усіх чаш, які перед тобою стоять. Ти маєш спробувати всі вина — якісь по кілька крапель, а якісь — випити до дна.
— А як я зможу відчути різницю між ними?
— На їхній смак. Лише той спроможний визначити добре вино, хто спробував вина гіркого.

Нам страшно втратити те, чим володіємо — життя, майно. Але страх зникає, коли зрозуміти, що й наші долі, й уся світова історія написані однією Рукою.

Чи повинна я пояснити йому, що ми не маємо боятися, що «якщо зло існує, то воно ховається в наших страхах»?

Люди завжди стараються допомогти іншим — щоб почувати себе кращими, ніж є насправді,

Якщо перестати бути обачною, можна прийти до висновку, що життя чогось варте

між наміром і вчинком завжди існує проміжок

Якщо Бог існує, в чому я дуже сумніваюся, Він знатиме, що в людського терпіння є межі. Це ж Він створив оце безладдя — злидні, несправедливість, жадобу, самотність. Він мав, звичайно, найкращі наміри, проте результати виявилися катастрофічними; якщо Бог є, Він буде поблажливим до тих, хто вирішив дочасно покинути цю Землю, — можливо, Він навіть вибачиться за те, що примусив нас тут бути».

Люди завжди стараються допомогти іншим — щоб почувати себе кращими, ніж є насправді

І казатиму всім, що живу завдяки своїм дітям, хоча насправді це вони живуть на цьому світі завдяки мені.

Дивно, та якраз у такі холодні, сірі, хмарні дні депресія на мене ніколи не нападала. Тоді я відчувала, що природа зі мною в гармонії, віддзеркалює мою душу. Зате коли з’являлося сонце, діти вибігали на вулицю й усі раділи чудовому дню, я почувала себе жахливо