Джей Ті Геіссінгер

так зі мною не розмовляв.

Мій рот робив щось дивне. Я лише за мить усвідомив, що мої губи вигинаються вгору, ще за мить згадав, що це означає, що я посміхаюся.

— Ви добре себе почуваєте, сер? — запитав Рейфорд, занепокоєно дивлячись на мене в дзеркало заднього виду.

— Я думала, що кохання — це слабкі коліна, метелики в животі і жахлива туга, яку ніколи не можна вгамувати.
Іні похитала головою, засміялася, підійшла і обійняла мене.
— Ні, дитино, — сказала вона ніжно, поплескуючи мене по спині. — Це романтика. Романтика побудована на сумнівах. Любов міцна. Постійна. Якщо ти не будеш обережним, ти можеш прийняти її за нудну, бо вона така надійна. Кохання тепле, глибоке і комфортне, саме те, що треба, тому ви спокійно плаваєте в ньому, ніколи не обпікаю

Кохання робить тебе кращою людиною. Вона змушує тебе хотіти бути кращим. Ти знаєш, що це любов, коли тобі комфортно бути таким, яким ти є, коли ти відчуваєш, що тебе бачать і розуміють, коли ти знаєш, що можеш розповісти всю свою найтемнішу правду, і вона буде прийнята без осуду. — Іні відсторонилася і ніжно погладила рукою моє волосся. — Кохання — це не метелики, люба. Це не слабкі коліна. Це гордість левів. Це зграя вовків. Це "я прикрию тебе, навіть якщо це коштуватиме мені власного життя", бо на відміну від романтики, яка згасає при перших ознаках неприємностей, кохання буде битися до смерті. Коли це кохання, ви підете на війну, щоб помститися навіть за найменшу образу. І будеш виправдана. З усіх чудових і жахливих речей, які ми можемо пережити в цьому житті, любов — єдина, яка триватиме після нього.