Анжела Кам’янець

Що таке історія, як не байка, у яку домовились вірити

Метафори допомагають нашому розумові прийняти неприйнятне. Проблеми з’являються, коли ми починаємо тлумачити власні метафори буквально.

Минулий рік був дуже важкий, але навіщо йому має нагадувати про це ще й дзеркало?

«Біблія не прийшла факсом із неба».
— Перепрошую?
— Біблія — це творіння людини, моя люба. Не Бога.

— Але якщо про це написано стільки книжок, то чому ця теорія не стала широко відомою?
— Хіба ці книжки можуть похитнути переконання, яке склалося багато століть тому, та ще й підкріплене найкращим бестселером за всі часи?
Фокман широко розкрив очі.
— Тільки не кажіть мені, що «Гаррі Поттер» — це насправді про Святий Грааль.
— Я мав на увазі Біблію.

що наука й релігія — як олія й вода… непримиренні вороги, які ніколи не зійдуться

Нерозуміння породжує недовіру»,

Фахівці, що знаються на символах, часто казали, що Франція — країна пристрасних коханців, легких звичаїв і дрібненьких диктаторів-авантюрників на кшталт Наполеона чи Пепіна Короткого — навряд чи змогла б знайти собі кращий національний символ, ніж тисячофутовий фалос.

Католицька інквізиція видала книжку, про яку без перебільшення можна сказати, що вона просякла кров’ю, як жодна інша публікація в історії людства. Книжка мала назву «Malleus Maleficarum», або «Відьомський молот». Вона попереджала світ про «небезпеку вільнодумства серед жінок» і навчала церковнослужителів, як знаходити, катувати й знищувати відьом. До відьом Церква зараховувала всіх освічених жінок, жриць, циганок, ворожок, шанувальниць природи, збирачок чудодійних трав, а також усяку жінку, що «виказувала підозрілу пристрасть до світу природи». Повитух теж убивали за єретичний звичай полегшувати жінкам біль під час народження дітей за допомогою різних медичних засобів. За словами Церкви, ці стражда

Два тисячоліття чоловіче его, не стримуване своєю жіночою половиною, виробляло, що хотіло. На переконання Пріорату Сіону, винищення священної жіночності призвело до «життя без рівноваги» — американські індіанці племені гопі називають це словом koyanisquatsi — тобто до нестабільного становища з війнами, що спалахують від надлишку тестостерону, численними жінконенависницькими товариствами й дедалі більшою зневагою до Матінки-землі.