uk

Марк Леві

  • b4868995566цитує2 роки тому
    Дивний парадокс полягає в тому, як починається історія кохання. Нас охоплює страх, ми боїмося сказати іншому, що тільки він займає всі наші думки. Ми хотіли б віддати все, але стримуємося, оберігаємо щастя, ніби щоб не втратити його. Зародження кохання не менш божевільне, ніж уразливе.
  • b4868995566цитує2 роки тому
    Життя часом спізнюється, але ж головне, що воно зрештою все віддає, правда?
  • melancholy_hazeцитуєторік
    Усе пережити неможливо, тож варто зосередитися на головному, а «головне» у кожного своє.
  • Kateryna Prykhodkoцитує2 роки тому
    Але як виміряти цінність вітання та уважного ставлення? Як оцінити терплячість того, хто делікатно залагоджує конфлікти між сусідами, важливість того, хто зігріє ваші ранки добрим словом, підкаже, котра година, не забуде про ваш День народження, пригляне за квартирою, доки ви мандруєте, і втішить своєю присутністю, коли ви повертаєтесь у самотній дім на порозі ночі?
  • smagina1цитуєторік
    Життя часом спізнюється, але ж головне, що воно зрештою все віддає, правда?
  • Інна Міщукцитує2 роки тому
    Сучасний ліфт обійшовся б мешканцям значно дешевше. Але як виміряти цінність вітання та уважного ставлення? Як оцінити терплячість того, хто делікатно залагоджує конфлікти між сусідами, важливість того, хто зігріє ваші ранки добрим словом, підкаже, котра година, не забуде про ваш День народження, пригляне за квартирою, доки ви мандруєте, і втішить своєю присутністю, коли ви повертаєтесь у самотній дім на порозі ночі? Ліфтер — значно більше, ніж професія. Це духовний сан.
  • Anna MAIROANцитуєторік
    Діпак — представник професії, що вимирає. Чоловік і сам не знає, засмучує його цей факт чи сповнює гордості
  • Анастасия Еленокцитуєторік
    вона приготувала його улюблену страву, викликало ще більше здивування. Лалі подавала таке частування лише на свята. Хоча, може, у його дружині нарешті переміг здоровий глузд. Навіщо обмежувати радощі рідкісними нагодами?
  • Аня Корниенкоцитуєторік
    Найкраще ми робимо лише те, що робимо з власної волі
  • Iryna Poliakovaцитує2 роки тому
    Зараз четверта ранку, і я зовсім не хочу чаю, — заперечив він. — Я давно знаю, що ти виняткова жінка. І я довіку буду тобі вдячний за те, що ти вийшла за мене заміж. Ну от, я все сказав. А тепер можна я піду й досплю те, що мені залишилося?
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз