Жан-Крістоф Ґранже

матір усієї розпусти і гидоти на землі». «Таємниця жінки, яка сидіть на звірі з сімома головами і десятьма рогами» була тут, перед ним. Його праця. Його імперія. Його провина. Він врешті має заплатити за свої гріхи.
Замість молитви, він нерішуче бурмотів, постійно повторюючи знаменитий вірш з Одкровення, в якому, як йому здавалося, йшлося про його найближче майбутнє:
— «Звір, якого ти бачив, був, і немає його…»