Артем Чех

Слухає російський рок разом з гуртом «Сепалче», який деякі «англомани» називають «Сеплтура

Коли закінчилися столичні висотки й почався ліс, я мало не заплакав. Сентиментальний, зворушений передчуттям нового життя. Спантеличений новим амплуа. Схвильований невідомістю. Сповнений якогось хворобливого бажання чимшвидше вдягнути форму й ходити в піксельці, як усі ті, інші, на яких дивився впродовж останнього року зі змішаним почуттям захвату та провини.

Десь там, біля Святошинського військкомату, залишилась моя дружина, розгублена й зосереджена на нових випробуваннях. У неї теж почалося нове життя: сповнене холодних ночей і бентежних ранків. Скільки ми не побачимося? Місяць? Два? Рік? Ніколи?