Валентина Мастєрова

    b9784275643цитує2 роки тому
    Не бійся гада, що по землі повзає, бійся його у людині, бо того можеш не розгледіти, поки не укусить
    b9784275643цитує2 роки тому
    не прислухайся до людського поговору, прислухайся до себе, тоді почуєш усе
    Наталья Стрижовацитуєторік
    Вона уже нічого не чекала, боялася про щось мріяти, бо так важко потім, коли ті мрії розбиваються об сувору реальність. Особливо сувору до тих, хто спіткнувся на початку самостійного шляху або і зовсім заблудився.
    Наталья Стрижовацитуєторік
    думала про кохання, про те, що само воно ходить по землі, але закоханим дарує крила, часом настільки сильні, що вони підносять людину на не знану досі височінь, щоб з отакої ото висоти глянути на життя і відчути, яке воно прекрасне. Може, й ненадовго відчути, лише на коротку мить. Але яка то мить! Варта цілих десятиліть сірих буднів без любові.
    Наталья Стрижовацитуєторік
    Так зустрічаються двоє на перехресті життя. Позаду у кожного власна дорога, по якій розгублені роки. На плечі тисне багаж пережитого, у кожного — свій
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз