Ілларія Шевченко

Тієї першої ночі, проведеної у Будиночку-на-мисі, коли родина Совелів зробила перший крок назустріч щастю, що виднілося за обрієм, втрата батька сприймалася особливо болісно.

Тієї першої ночі, проведеної у Будиночку-на-мисі, коли родина Совелів зробила перший крок назустріч щастю, що виднілося за обрієм, втрата батька сприймалася особливо болісно

Колись давно її покійний чоловік дав їй одну цінну пораду: не варто марнувати час на спроби змінити світ — достатньо уникнути того, щоб світ змінив нас.

Ще одна причина довіряти лише власним очам, — відповів він, не випускаючи її долоню.

Ірен згадала слова Лазаруса, які той мовив під час вечері у Кравенморі.

— Часом очі обманюють нас, — заперечила вона.

Дивлячись на них, він замислювався над тим, чи не помилився, бува, у виборі професії, чи не було б розумнішим порушити традицію семи поколінь і почати управляти власним готельчиком, стати торговцем або оволодіти будь-яким іншим ремеслом.

Можливо, тоді його донька Хана не мала би увесь тиждень працювати служницею у Кравенморі. Можливо, тоді він частіше бачив би

— Амінь.

— Я маю рацію. І ти це знаєш.

Отже, до п’ятниці єдиними жителями, які нічого не чули про «кохання з першого погляду», що поєднало серця Ісмаеля Юпера й новоприбулої Ірен Совель, були риби й самі «закохані».

Там був зображений червоний демон, охоплений язиками полум’я.

Кореллі нагадав його слова про те, що він вклав душу в своє творіння. Саме тому його тіло і душа втрачали молодість із кожною хвилиною, що минала.