Однією з таких вигадок було, ніби я великий бейсболіст, настільки великий, що міг відбити будь-яку подачу й зробити пробіжку, куди забажаю. Та я постійно прикидався, щоб усіх розіграти. Я вигравав, тільки коли сам того хотів. Якось трапився один сезон, у липні, коли я тільки відбивав. 139 відбивань проти однієї пробіжки. ГЕНРІ ЧІНАСКІ ВЖЕ НЕ ТОЙ, писали газети. Та раптом я почав бити. І як же ж бив! Одного разу я зробив 16 пробіжок за раз. Протягом іншого матчу – 24 за гру. До кінця сезону я мав 523 пробіжки.