Ти лежав у моїм холодочку, мій запах огортав тебе, але ти не зрозумів мене. Запах — це моя мова, коли його запалює кохання.
Вечірній легіт пролетів мимо й шепнув:
— Я дув на твої скроні, але ти не зрозумів мене. Подув — це моя мова, коли його запалює кохання.
Сонячне проміння пробилося крізь хмари, і його сяйво наче горіло словами:
— Я обливаю тебе гарячим золотом, але ти не зрозумів мене. Жар — це моя мова, коли його запалює кохання.