Анатолий Димаров

Книжки

Цитати

b7925476982цитуєторік
Колись я чув казку про чарівний місточок.

Провисав він над безоднею, і по один бік жила людина, а по другий було все, що потрібно їй для життя. Щодня переходила ту прірву людина. І жити б їй вічно, коли б місточок не вужчав з кожним днем.

Стурбована, щоразу набирала людина все більше припасів. Але чим важчою ставала її ноша, тим вужчим — місточок.

Я теж стою над таким урвищем, і по той бік — прожиті мною роки. І доки не щез місточок моєї пам’яті, буду ходити по ньому, хоча б він став такий вузенький, як лезо ножа.
b7925476982цитуєторік
Мама іде на роботу, а ми залишаємось удвох: я і мій брат Сергій. Мені — п’ять років, братові — два.
b7925476982цитуєторік
широке дерев’яне ліжко, де ми спимо втрьох, — оце й усі наші достатки. Та ще біля дверей стоїть висока бодня з борошном.

Враження

b1736639362ділиться враженнямторік
💡Пізнавальна
😄Весела
👍Раджу
🐼Добра

  • Анатолий Димаров
    На коні й під конем
    • 42
    • 35
    • 3
    • 2
    Книжки
  • fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз