Ніл Гейман

    craytexцитує2 роки тому
    Вони тебе недооцінювали, серденько. Я не зроблю цієї помилки. Я хочу, щоб ти був на моєму боці, — вона встала і підійшла ближче. — Дивись на це так, Тіне: ми те, що гряде. Ми — супермаркети, твої ж друзі — гівняні придорожні атракції. Дідько, ми онлайн-магазини, а твої друзі сидять на узбіччі магістралей і продають домашні овочі з садових возиків. Господи, та вони навіть фрукти не продають. Вони роблять батоги для худоби. Ремонтують корсети з китового вуса. Ми — сьогодні і завтра. Твої друзі вже навіть не вчора.
    craytexцитує2 роки тому
    Віскі-Джек і Джонні-Сидр.
    craytexцитує2 роки тому
    Люди вірять, думав Тінь. Дуже по-людськи так робити. Вірити. А ще — не брати на себе відповідальності за власні вірування: викликати речі, а тоді не вірити прикликаному. Люди населяють темряву: привидами, богами, електронами, казками. Люди уявляють, люди вірять: і саме вона, ця тверда, ніби скеля, віра і спричиняє все.
    ~Тсукіко~цитуєторік
    Найбільшим клопотом у тюрмі було згаяти час.
    ~Тсукіко~цитуєторік
    — Не кажіть про жодну людину, ніби вона щаслива, — відповів Тінь, — поки вона не помре.
    ~Тсукіко~цитуєторік
    Це був один із найперших тюремних уроків для Тіні — спокутуй свої гріхи сам. Ти сидиш за своє, а вони за своє.
    Микола Тамодінцитуєторік
    Якщо річ не з’їси, не вип’єш,

    не скуриш чи не винюхаєш...

    то й нахуй таку річ!
    Микола Тамодінцитуєторік
    Я любив одну жінку,

    вона вийшла заміж за іншого...

    і була моєю маман!
    Микола Тамодінцитуєторік
    Так я і живу тут вже стоп’ятсот блядських років.
    Микола Тамодінцитуєторік
    Воно смакує, як сеча п’яного діабетика,
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз