Н. Дятленко

    Mariya Prusцитуєторік
    Скромність і сумлінність винагороджується лише в романах. А в житті їх використовують і відкидають геть.
    Inna Bogdanovskayaцитуєторік
    Такт — це мовчазна угода не помічати одне в одного вад, замість того, щоб їх позбутися
    Mariya Prusцитуєторік
    каже Кестер. Бо візьмеш — і вхопишся, захочеш утримати. А втримати не можна нічого…
    b4314100925цитує4 місяці тому
    менше людина думає про свою гідність, то більшого вона варта,
    b4314100925цитує4 місяці тому
    Коли людина чогось варта, то вона вже тільки пам’ятник сама собі. А бути пам’ятником, по-моєму, тяжко й нудно.
    Наташа Никитинацитує2 роки тому
    Я знав чоловіка, який у грозу ходив до публічного дому, — кажу я. — Його саме в такі хвилини й тягло туди. Взагалі він був імпотентний — тільки в грозу все мінялось. Коли він помічав грозову хмару, то миттю хапав телефонну трубку, щоб попередити Фріцці. Літо двадцятого року було найкращою порою в його житті, тоді грози гриміли майже щодня. А часом і по чотири-п’ять разів на день.
    Наташа Никитинацитує2 роки тому
    Коли трипер, то через три дні, а коли люес, то через три тижні, — швидко відповідає зразковий сім’янин Гунгерман.
    Наташа Никитинацитує2 роки тому
    Є люди, котрі звикають до смерті, як до четвертого партнера у грі в скат, — кажу я. — Як от грабар Ліберман. Для нього це все одно, що вирощувати сад на цвинтарі. Але такий художник, як ви!
    Наташа Никитинацитує2 роки тому
    Я хочу піти, але щось змушує мене залишитись. Коли людині випадає можливість помучити себе, вона не так легко відмовляється від цього.
    Наташа Никитинацитує2 роки тому
    — Ти вже знаєш, що робитимеш у Берліні? — питає Ґеорґ.
    Я киваю.
    — Складатиму звіти про пожежі та крадіжки, писатиму рецензії на маленькі книжки, бігатиму по пиво редакторам, застругуватиму олівці, читатиму коректуру і намагатимусь вийти в люди.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз