Павло Загребельний

Роксолана

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
    Wilhelmetцитує4 місяці тому
    страхітлива думка про те, що все життя довкола неї, власне, не що інше, як глибочезна безвихідь, на дно якої закинуто безліч нещасних людей, і одні з них мають стояки драбини, інші. - щаблі, кожен щосили боронить свою власність, ніхто не хоче поділитися з іншим, помогти іншому, помігши тим самим і собі, і так судилося всім їм лишатися на дні, в безвиході, в безнадії, назавжди й навіки, бо це неминуче, як доля, і ніхто не спроможний будь-що змінити.

    «Проклятий світ,- шепотіли нечутно її уста в темряві,- проклятий, заклятий! Матусю, порятуй мене!»
    Wilhelmetцитує4 місяці тому
    Це ж так просто - потурчитися. Підняти палець перед кадієм і повторювати слідом за євнухом, який тобі підказує: «Визнаю, що є тільки єдиний бог і Мухаммед його слуга. Визнаю, що переходжу від ложної у праведну віру і відрікаюся від попередньої віри і всіх її символів». Цілуєш руку кадієві - і все. Чоловікам ще треба терпіти це жахливе обрізання і носити потім усе життя чалму, а нам - так просто.

    - Може, тобі й просто, але не мені,- майже сердито сказала Хуррем. Хотіла ще похвалитися, що вона дочка священика і тому віру свою цінує особливо високо, але промовчала.
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Леонардо да Вінчі казав: «Гарний живописець повинен писати дві головні речі: людину і уявлення її душі».
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Буває життя таке жорстоке, що не лишається жодної хвилини для розмірковувань над абстрактними проблемами, воно ставить перед людиною тільки найконкретніші питання, тільки «так» чи «ні», тільки «бути» чи «не бути». Таким видалося все життя Роксолани. Навіть у каторжників па турецьких галерах, здається, було більше вільного часу, ніж у цієї жінки, нестерпно самотньої, виснаженої змаганням за своє життя, за свою індивідуальність
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Народи, раби й переможці завжди визнавали, що найвище благо людини - її особистість
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    щоб поповнити пантеон українського народу ще й жіночим іменем? Мовляв, греки мали Таїс, римляни - Лукрецію, єгиптяни - Клеопатру, французи - Жанну д'Арк, руські - бояриню Морозову, а ми - Роксолану? А може, слід, нарешті, поєднати історію цієї жінки з історією її народу, з'єднати те, що було так жорстоко й несправедливо роз'єднано, бо зведена докупи доля окремої особи і цілого народу набуває нового виміру.

    Так багато запитань
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    згодом стає здобиччю легенди, міфа
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Пишучи історичний роман, ти вихоплюєш з мороку забуття окремі слова, жести, риси обличчя, постаті, образи людей або лиш їхні тіні, та й це вже так багато в нашому впертому і безнадійному змаганні з вічністю
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    історія далека від пристрастей, вона позбавлена серця, їй чужі почуття, вона має «добру й злу внимать равнодушно», бо над нею панує неподільно сувора диктатура істини
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Письменник - не вчений. Ми повинні щиро визнати, що наука дає літературі незмірно більше, ніж може їй дати література.
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Стіни викладені мистецькими фаянсами. Ясні кольори - синій, червоний гранат, бірюзовий, зелений, квіти й листя на гнучких стеблах. Стебла чорні, як розпач, а вгорі під куполом алебастрові розети, білі, як безмежність самотності
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Султан звелів поховати Роксолану біля міхраба мечеті Сулейманіє і над її могилою спорудив розкішну гробницю. Кам'яна восьмигранна споруда під загостреною банею, яка опирається на колони з білого мармуру й порфіру
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Вона померла не від часу, а від страждань
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    час неурочний до Хуррем
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    закам'янів у своїй упертості
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Алла-капі - божі врата, втечище для злочинців. Хто встигає сховатися там, той може жити там доти, доки зможе себе утримувати
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Сорок днів пробув Баязид гостем вірменських князів. Нарешті від шаха Тахмаспа прийшов дозвіл перейти йому Аракс і прибути до Тебріза, але тільки з синами
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Колись вважав: сонце над головою, здоров'я і життя - ось і все щастя для людини. Тепер збагнув: щастя тільки там, де є надії. В безнадії людина жити не може
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Кінь під ним у золотій вуздечці, сідло золоте, чепрак і нагрудник у бірюзі, бо бірюза захищав вершника: його не скидає кінь і не стягне на землю ворог. Окрім того, бірюза приносить щастя, здоров'я, береже від пошесті. Володіє чарівною здатністю вбирати в себе нещастя й хворощі, тоді блідне, міняв колір, і її викидають, беручи свіжу. Баязид пильно придивлявся до своєї бірюзи: чи не блідне?
    Julia Friebelцитує4 місяці тому
    Вірменський хроніст Вардан Багішеці записав: «1559 року сини хондкара Сулеймана Селім та Баязид почали війну між собою біля Коньї.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз