Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Svg Vector Icons : http://www.onlinewebfonts.com/icon Щось трапилось. Спробуйте ще раз.
Суки отримують все, Ірена Карпа
Ірена Карпа

Суки отримують все

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • inna16цитує12 років тому
    тихо говорити, і так само тихо всіх ненавидіти.
  • anna30395цитує12 років тому
    . Бо найбільший сором – намагатися бути не-собою. А найбільший кайф – дурити всіх, що ти – то не ти.
  • Кэтринцитує6 років тому
    нема нічого гіршого, ніж виснути на чоловікові, котрий і на гадці не мав тебе хотіти… І
  • Кэтринцитує6 років тому
    Чогось рожевий колір для мене завжди був символом інфер-нальності. Знайомі студенти-психологи потім так і вичислили: у пеклі домінантними будуть рожевий і фіолетовий. Тож якого біса на ґотичні паті вбиратися у чорне?!
  • Кэтринцитує6 років тому
    Життя собі просто йде. Правда, інколи воно просто йде нахуй.
  • Кэтринцитує6 років тому
    І всі живемо. І хоч щось завжди робимо. Хоча яке, в дулу, в нас є право вживати стосовно свого життя слово «завжди»? ЗАВЖДИ – це така неперервна вервечка. Низка кубиків, як на моїй прикрасі. Кубики мусять усі бути чорні. Зв'язані між собою ланцюжком. Мусять тиснутися один до одного щільно. А в нас поміж тих чорних кубиків разпо-раз трапляються білі. Чи просто пробіли. Тому що ми не здатні усвідомлювати кожний момент свого життя. Тому що купу моментів просто пройобуємо і живемо на автоматі. Звідси й неможливість неперервності нашого (й без того обмеженого строком життя) «завжди». Звідси ті білі кубики чи й просто пробіли. «Завжди» стає беззубим і неповноцінним. Стає «Не-Зовсім-Завжди». І досить про це, якщо не можемо (чи, радше, не вміємо) напрягтися і щось удіяти…
  • Кэтринцитує6 років тому
    Найразючіше квіти пахнуть тоді, коли починають в'янути.
  • Кэтринцитує6 років тому
    найбільший сором – намагатися бути не-собою. А найбільший кайф – дурити всіх, що ти – то не ти.
  • Xylik Ololoцитує11 років тому
    Злість – чудове заняття. Триває довго і весь час людині з собою інтересно.
  • inna16цитує12 років тому
    – Слухай, – кажу, – Соню, та не парся ти так. Треба тобі мучачік – забирай з потрохами і здачі не треба. Може, хоч з башкою в нього краще стане. Бо щось мені ці його нерви вже почали набридати. «Посміхаємося, посміхаємося!» – ось що він мені тут весь фестиваль повторює. Типу, щоби всі думали, ніби ми – ідеальна успішна парочка і в нас усе зашибісь, хоча насправді в нас зовсім уже нема бабла, справи йдуть гівняно – далі нікуди, і ми від щирого серця одне одного ненавидимо. А принагідно щовечора пиздимося.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз